Алла Вадимівна так пишалася нареченою свого сина Антона і всім сусідам про неї розповідала: -От Елла у нас чудовий викладач англійської мови. А в наш час із знанням мови хоч куди можна. Вона така розумниця. У добрій школі працює. Та ще й красуня. Сама худенька, ноги довгі, волосся пишне, ну прямий як модель. Антона Алла Вадимівна, навпаки, трохи принижувала: -От як взагалі Елла на тебе неосвіченого повелася? Ти ж працюєш у гаражі, вищої освіти немає. І що вона знайшла в тобі? -Мамо, Елла мене не за роботу любить. На весіллі було видно, що це справді дуже гарна пара. Антон був, як і Елла, високий, стрункий блондин. Після весілля справи в Антона пішли в гору, він уже відкрив свій гараж, набрав власну клієнтуру, почав більше заробляти. Тепер Алла Вадимівна почала скаржитися на Еллу.
-Щось уже три роки у шлюбі, а дітей все немає. Народити, мабуть, не може. Проблеми в неї треба в лікаря перевірити. Мама дуже довго вела розмови із сином, у результаті вмовила вона перевірити наречену. Але зі здоров’ям усе виявилося нормально. -Тоді кидати тобі її треба, поки не пізно. Навіщо тобі дружина, яка дитину народити не може? -Мамо, що ти таке кажеш! Через п’ять років Елла нарешті завагітніла. Тільки довго потім лежала в лікарні, дитина народилася слабенька. -Ой, не на добро це. Може відмовитись від дитини. Чи мало в нього якась хвороба, а що на плечах все життя такий тягар нести. -Мамо, я вже починаю тебе боятися. Що за думки з’являються? Це моя дитина, і все буде добре. Через якийсь час Еллу виписали з донькою і справді все було добре. Дитина стала нормально розвиватися, Еллі ставало краще.
А потім їй запропонували працювати у туристичній фірмі, за гарне знання мови. І ось Елла вже біжить на своїх підборах до нової роботи, але її збиває чорна машина. Водій навіть не зупинився і проїхав повз. Елла потрапила до лікарні, кілька годин тяжкої операції, у результаті лікар сказав, що ходити Елла не зможе. -Синку, ну що тобі зараз доведеться за нею доглядати все життя? Ти ж ще молодий, і бізнес у тебе розвивається, може відмовитись від такої долі та знайдеш собі іншу. -Мамо, я більше не можу чути від тебе таке. Можеш не відвідувати Еллу у лікарні. Але через півроку Елла змогла заворушити пальцями ніг, потім у неї почало виходити згинати коліна. А за майже два роки вона повністю встала на ноги. Після цього Аллі Вадимівні було навіть соромно дивитися Еллі у вічі.