Моя однокімнатна квартира стала готелем для родичів; кожен із них мріяв зупинитися в мене. Я ніяк не могла відправити їх кудись подалі. Мама поділяла мою думку, а ось бабуся – ні. Не раз я намагалася поговорити з бабусею, щоб вона не роздавала всім підряд мою адресу, але це було марною Вона людина з доброю душею і хотіла всім доnомогти. Якось у двері зателефонувала двоюрідна сестра моєї бабусі.
Сказала, що вони з бабусею вже все обговорили, і якась дівчинка на ім’я Настя повинна жити в мене. Настя, як виявилося, моя племінниця, яку сестра бабусі наро дила у 16 років від першого зустрічного. Вони за нас уже вирішили, що ми з чоловіком житимемо на дачі:
все одно віддалено працюємо, а Настя у нас у домі, адже їй треба вчитися. Це вже було надто. Звісно, я не погодилася. З бабусею ми зараз не спілкуємося, вона на мене дуже образилася. А моїй мамі сказала, що та доньку безсовісної виховала. Ось такі родичі.