Невістка була змією, яку я підігріла у себе на грудях. А її щирі наміри відкрилися після того, як вона наро дила дитину.

Невістка вимагає від мене вибачень. Чому я маю вибачатися — незрозуміло. Справа в тому, що з перших днів знайомства у нас стосунkи не склалися. Коли вона вперше прийшла в мій будинок, почала критикувати його. Їй не подобалася обстановка в моїй квартирі. Щоразу, коли ми з нею зустрічалися, вона знаходила за що критикувати мене. То я і мій зовнішній вигляд не подобається, то мій одяг не такий, то мій посуд, то мої меблі. Я спочатку намагалася не звертати уваги, але день за днем все гіршало.

Коли вона наро дила дитину, то стала вдавати з себе мученицю, мовляв, вона нічого не встигає, їй дуже важко. Начебто ми самі не народ жували і не знаємо. Я пішла до них додому, щоб доnомогти трошки і вирішила приготувати їжу, тому що вона нічого не готувала. Коли невістка сіла за стіл, то почала говорити, що я приготувала шкідливу їжу.

І додала, що від мене нічого іншого не чекала. Сказала, що через таку їжу я й погладшала. Мені каже, а сама стала після ваrітності як колобок. Тут я вже не витримала і все висловила: і про її зміїний язик, і про жа хливий характер, і зовнішній вигляд. Вона була шоkована, бо не чекала від мене такого. Я сказала і пішла. Через кілька днів прийшов син і сказав, що якщо я не вибачусь перед невісткою, то вона більше не дозволить мені бачити онука. Так, виявляється, вона ще й на хабна. Я сказала, що не збираюся вибачатися, і це повин на вона вибачитись за те, що весь цей час ображала мене. Якщо його дружина не дозволяє мені няньчитися з онуком, то скоро наро дить моя дочка, і я буду нянчитися з її донькою.