Так, як виховають нашого сина моя дружина і її мати, мені взагалі не подобатися. А останнє, що зробила теща «заради» онука, мене сильно розлютило.

У мене є семирічний син і на тлі його виховання у нас з дружиною виникають приватні kонфлікти. Вона мене звинувачує, що я не займався вихованням дитини, але раніше він був маленький і йому було потрібно тільки турбота матері, а не виховання батька. Але зараз з ним можна поговорити, пояснити щось. Але теща і дружина вставляють свої п’ять коnійок, виховують його як пестуна, трохи що, відразу в сльо зи. Скоро йому йти в школу: він так і залишиться таким чутливим? Перед вживанням їжі у мого сина обов’язково запитують, що він хоче їсти. Його бабуся обов’язково придумує варіанти, а мати починає його просити поїсти ту чи іншу страву.

Дуже часто для нього складається окреме меню. У моєму розумінні таке вибагливе ставлення до їжі неприйнятно. Перша страва йому природно готують окремо, так як, він kатегорично відмовляється їсти овочі, зокрема цибулю і моркву. Це вже не турбота-це пустощі. В один день я відважив йому ляпаси по шиї, і знаєте, він з’їв все і вдвічі більше, ніж зазвичай. Коли за ним доглядав я, зробив йому хороший сніданок, варені яйця і нарізав ковбаси з хлібом. Він почав nлакати, що він не може їсти, і йому потрібні тонкі шматочки. Так я взяв і викинув все. Потім йому не сподобався чай, так як він, бачте, хотів какао, а не чай. Я вилив чай. Природно, яйця він з’їв з великим задоволенням. Спільно зі мною вранці робив розминку, забирався в будинку, поки я був зайнятий вечерею.

Так само ми з ним ремонтували машину, і це все відбувалося без сліз і істерик. Дружина не приймає мої методи виховання, я їй наводив безліч аргументів, що такими темпами вона виростить рохлю, а не чоловіка. Потім кажуть, що немає чоловіків, так мами самі псують синів. Колись я стягнув цукерку з магазину і в тиху запропонував синові. Дружина, побачивши цю картину, постійно мене дорікала цим, що мені не можна довірити дитину. Моя теща збирається йти з роботи, щоб nроводжати сина в школу, адже ранець у нього важкий. Цікаво, на службу вона теж піде з ним, щоб нести його військову амуніцію? Вони його взагалі не хочуть в ар мію віддавати. Матері, прокиньтеся, ви псуєте синів! Що мені робити в такій ситуації? Ви ж теж поділяєте мою думку?