Тетяна була дуже господарською жінкою, навіть занадто. Весь день вона носилася по будинку як білка в колесі. Вранці робила вологе прибирання, готувала сніданок, на обід готувала вишукані страви, вечеря теж не поступався попереднім прийомам їжі. Кожен вихідний у неї був днем генерального прибирання. Вона буквально ніколи не сиділа без діла. У шлюбі з Павлом вони були вже 10 років, підростала дочка Ганна. На десятому році спільного життя чоловік став все частіше пропадати на роботі. На цьому грунті в сім’ї стали виникати kонфлікти. Тетяна скаржилася, що Павло зовсім не проводить часу вдома. А Павло кричав у відповідь, що це обумовлено її заповіддю, адже вона навіть у вихідні не дає йому спокійно посидіти вдома, кожен раз затіває генеральне прибирання.
Сварки стали відбуватися майже кожен день, і незабаром Павло не видержав. Він заявив: — Таня я більше так жити не можу, я втомився. Я пам’ятаю, що, коли ми тільки познайомилися, ти була життєрадісною, енергійною жінкою. У що ти перетворилася зараз? Ти нічого крім своїх домашніх справ не бачиш, час не проводиш зі мною і з дочкою. Я так жити більше не можу! Тим же ввечері він забрав свої речі і з’їхав. Таня не знав, що думати. Але їй, власне, було і ніколи думати, адже справи не чекають. Коли дочка виросла і переїхала в гуртожиток, Таня залишилася зовсім одна. Вона стала все частіше пригадувати слова чоловіка.
Вона зрозуміла, озирнувшись на своє життя, що зовсім не приділяла часу собі. Вона зрозуміла, що просто повторила сімейний сценарій зі свого дитинства. Мати у неї постійно носилася по хаті, а батько дивився телевізор і на роботу ходив. Вона думала, що такий пристрій в родині правильний, але запізно зрозуміла, що сама своїм неправильним світоглядом зруйнувала свою сім’ю. Вона вирішила виправитися, стала більше часу приділяти своїм хобі і собі. Одного разу прогулюючись, вона виnадково зустріла kолишнього чоловіка. Приязно привіталася і зізналася, що багато думала про його словах. Сказала, що він насправді правий, вона чесно поділилася з Павлом своїми думками. А він усміхнувся так само, як посміхався вісімнадцять років тому, коли вони були разом, коли тільки закохалися. Він теж був все ще самотній, тому запропонував Тетяні відновити їх відносини.