Мої батьки роз лучилися, і я живу з мамою. У мами є ще одна дочка, звуть її Христина. У нас різні батьки і, отже, ми не рідні сестри. З Христиною у нас відносини досить-таки напружені. Ми часто лаємося з нею, часто виходить так, що винна вона, а не я. Христині 25 років, вона і вже повинна була працювати і забезпечувати себе сама, а не на шиї мами сидіти, як 12-річна дитина. Ми з нею взагалі не ладнаємо. Мама мене лає, що не можу з нею спільну мову знайти, але не розуміє, що проблема не тільки в мені. Христина спеціально бере мої речі і псує їх, і навіть не вибачається за це. Іноді не повертає речі, а точніше мої особисті речі вона віддає подругам поносити. Христина мені заважає навіть уроки робити.
Світло вимикає, коли лягає спати, а я можу в цей час сидіти і читати навчальний матеріал. Також зазначу, що за 5 років вона змінила 15 робочих місць, і можна зробити висновок, що я не єдина людина з ким вона не ладнає. Мама при свар ці завжди заступається за неї, вважає, що я kонфліктна людина. Я хочу, щоб Христина скоріше переїхала.
Забула відзначити головний фактор: що квартира моя. Тато мені nодарував квартиру після роз лучення, і я не планувала, що в моєму будинку буде жити Христина, та ще й новий чоловік мами. Завжди, коли мама мене ображає або сильно лає, я лякаю її тим, що розповім все татові. Тата вона боїться, адже знає, що якщо мене хтось в родині образить, то він вижене всіх з квартири. Чекаю, коли Христина переїде до свого хлопця і залишить мене в спокої. Я навіть іноді думаю переїхати жити до батька, але у нього своя сім’я і діти, а заважати їм я не хочу.