Марина вже п’ять років як живе одна. Спочатку діти виросли і розлетілися світом, а п’ять років тому спіймала чоловіка на зраді і вигнала його з дому. З того часу живе одна. – Ну, хіба це життя?! – обурюється сорокарічна Христина, молодша сестра Марини. – Самотня жінка існує, а не живе! У нас є сусід, не старий, п’ятдесят три роки, господарський чоловік. Тобі необхідно якнайшвидше з Ігорем познайомитися. Волинку тягтимеш, інша прибере його до рук. Самій Марині сорок п’ять років. Вона ще дуже нічого. Працює, квартиру відремонтувала, багато мандрує, регулярно ходить у басейн, багато читає. Іноді діти приїжджають у гості, часто заходять подруги.
А ще частіше молодша сестра. І все намагається видати сестру заміж. На цей раз Марина дала себе вмовити. Христина влаштувала зустріч. Ігор Марині сподобався. Було очевидно, що жінка сподобалася чоловікові. Після третьої зустрічі, до речі, всі зустрічі відбувалися у місті, Ігор сказав: – Нам не вісімнадцять років, щоб довго ходити навкруги. Переїдь до мене жити. – Я приїду на вихідні. Потім дам відповідь, – сказала Марина. Приїхала у суботу. Подивилася. Господарство в Ігоря величезне. Величезна хата, шість парників, корови, свині, кури, гуси. За всім цим господарством стежать двоє працівників. Сам Ігор більше зайнятий організаційними питаннями.
Весь час розмовляє по телефону з клієнтами. Кому молока, кому м’яса, кому яєць… – Сама бачиш, Марино, господарство у мене велике. Мені дуже помічниця потрібна. Працівники, звичайно ж є, але хазяйська рука – це зовсім інша річ. Та й у будинку роботи багато. Виходь за мене заміж, і все це стане твоїм, – сказав їй Ігор увечері за чаєм. У понеділок Марина надіслала Ігорю СМС із відмовою вийти за нього заміж. – Не дружина йому потрібна, а слуга безкоштовна. А це мені треба? Квартира є, робота є, дача, якщо захочу на природу, машина є. Діти нехай і далеко, але теж є. Я їх відвідую, вони до мене їздять. Навіщо мені цей хомут на шию. І взагалі, Христинко, щоб більше не сміла мені про заміжжя говорити. Інакше ми посваримося! – сказала вона сестрі.