Марія самотньо зустрічала ста рість, бо ніколи не була одружена. Не вийшло, не сталося. Коли вона була молода, їй було близько тридцяти років, вона зустрічалася з одруженим чоловіком, тому ні про які сер йозні сто сунки не могло бути й мови. Ро мана тривав недовго, близько півтора місяця і закінчився так само раптово, як і почався, просто людина зниkла, не дзвонила і не з’являлася більше в її житті. Жодних інших відносин більше ніколи в її житті не було. Марія вийшла на nенсію та продовжувала жити у батьківській квартирі. Батьків давно не ста ло, тож жінка була само тньою.Наче й не ста ра, бо лише недавно виповнилося шістдесят, але Марія від самотності почувала себе ще старшою. Зрозуміло, що у її віці навіть смішно було б думати про шлюб чи якийсь Союз. Та й не потрібне було їй це. Так і жила. Якось у сусідню квартиру на її поверсі в’їхав новий сусід. Вона знала, що квартира давно продавалася, колишні сусіди, вірніше їхня дочка з сім’єю, поїхала кудись із країни. Новий сусід, чоловік приблизно її ровесник, був дуже серйозним, з війсьkовою виправкою та дуже похму рим виразом обличчя. Але щось таке було в цьому чоловікові, він дуже зацікавив Марію.
Сусід жив один, жодних жінок у нього не було. Щоправда, іноді приїжджала молода жінка, привозячи великі харчові сумки. Мабуть, дочка. Молода жінка ніколи в сусіда довго не затримувалася, залишивши сумки, за кілька хвилин їхала. Спочатку сусід робив ремонт, потім привезли нові меблі в упаковках, холодильник, пральну машину. Зрозуміло, що сусід заселився надовго. Вони були сусідами близько півроку, але знайомі не були. Так і жили на одній сходовій клітці незнайомими сусідами. Якось пізно ввечері в її квартирі раптово згасло світло, миттєво відключився і телевізор з не до кінця переглянутим серіалом, і холодильник.
Вона спробувала дзвонити до термінових ремонтних служб, але не могла додзвонитися. Вона, дуже сором лячись, обережно зателефонувала до квартири сусіда. Швидко зрозумівши, в чому справа і чому його в таку пізню пору тур бує неві дома дама, він, зі знанням справи, почав усувати причину нічного занеnокоєння. Світло спалахнуло за лічені секунди. Марія була дуже, щиро вдячна йому і в той момент, не переслідуючи жодної іншої мети, від щирого серця, запропонувала випити з нею чаю, благо ввечері спекла багато смачних пиріжків. Подумавши кілька секунд, він несподівано для себе та для неї погодився.
Вона побігла ставити чайник, накривати на стіл і перевдягатися. Ніч за чаюванням і раптом нахлинули розмовами, пролетіла непомітно, якось стало незру чно, ніяково від можливо непотрібної відвертості, яка прозвучала і в неї, і в нього. Розлучилися натяrнуто, зніяkовіло, не знаючи, чи буде така приємна зустріч ще колись. Кілька місяців вони уникали одне одного. І ось одного разу до неї прийшла та молода жінка, яка привозила сусідові продукти. Довго виба чаючись, молода жінка назвалася його дочкою і сказала, що їй треба поїхати, а батько хво рий і не хоче жодних сторонніх доглядальниць у своєму домі, не могла б вона по-сусідськи доглянути батька кілька днів.«Звичайно, звісно, про що йдеться». Вони були дуже раді одне одному. Щоранку вона готувала йому сніданок, а протягом дня не забувала напувати гарячим чаєм. За три тижні його хво роби вони дуже зблизилися і звикли один до одного, він до такої турботи, якою вона його оточила, вона ж все це робила із задоволенням, від душі, не відчуваючи вто ми чи роздра тування. Життя для обох набуло іншого сенсу, йому хотілося оберігати його, а йому – дбати про нього та готувати смачні страви.
Вони й не помітили, як від цих почу ттів відступили боля чки, засвітилися очі, вони помолодшали, життя тепер не здавалося безна дійно прожитим. Коли Марія вирішила розписатися зі своїм сусідом, їй зателефонувала двоюрідна сестра із села. Просила не робити такого необа чного вчинку, мовляв, навіщо їй це потрібно у 60 років. Родичка щиро вважала, що скоро Марія перепише свою квартиру племінниці, а та надумала виходити заміж. Марія вперше в житті була абсолютно щасливою, тому не мала наміру нікого слухати. Вони обидва раптом повірили, що саме зараз доля їм припала трохи тепла і ніжності