Мій рідний батько, коли був одружений на моїй мамі, то завжди ходив в гості до знайомих і друзів один, через те, що соромився своєї жінки. Мої батьки розлучилися близько 7 років тому, але ця історія до сих пір не дає мені спокою.Мій тато постійно говорив мамі, що вона нічого не досягла в житті, тому що освіти гарної немає, та й роботи теж. Вона вийшла за нього заміж досить рано, їй тоді було 18 років, а моєму батькові 25. Мама закінчила тільки училище за спеціальністю швачки. Доброї роботи так і не змогла знайти, тому що відразу після закінчення училища вона народила мене, а тоді через 3 роки мою меншу сестру.У мами ніколи не було часу для себе, а тато, замість того, щоб підтримати дружину, тільки кожен раз повторював, що вона ні на що не здатна і нічого не досягне в цьому житті. Вона любила мого тата до божевілля, це було швидше за все «хворою» любов’ю, адже він не ставився до неї з повагою і ніжністю. Постійно виникали конфлікти, щодо його походів до друзів і колег, до яких він ніколи не брав з собою свою жінку.
Одного разу моя мама пішла на місцевий ринок, де у неї вкрали сумку, в якій були всі гроші і документи. Після цієї ситуації мій тато ніби озвірів, він був дуже розлючений, замість того, щоб підтримати свою жінку, він сказав, що у неї інтелект нижче, ніж у першокласника. Постійно, коли мама пробувала довести йому щось, говорила, що знайде хорошу роботу, почне читати книги і розвиватися; він сміявся і завжди повторював, що її ніхто і нікуди не візьме. Під час кожної сварки згадував мамі її освіту в училищі, так як він закінчив престижний університет і працює головним інженером в солідній фірмі.Так ось, під час однієї такої сварки тато сказав їй, що знайшов іншу жінку і більше не бачить сенсу продовжувати їх спілкування і пропонує подати заяву на розлучення. Моя мама була приголомшена почутим, але розуміла, що частка правди в його словах є, і дійсно продовжувати це все далі немає сенсу. Тим більше ми з сестрою вже були не маленькі і все розуміли. Намагалися кожен день підтримувати маму: вона влаштувалася на роботу прибиральницею в банк, а після неї прибирала номера в готелі.
Розуміла, що їй потрібно утримувати нас з сестрою, оскільки батько повністю забув про те, що у нього були діти. Також не забувала про своє улюблене заняття — шиття.Одного разу до мами прийшла знайома з сусіднього під’їзду і попросила пошити їй сорочку. Адже у неї був важливий захід через тиждень. Моя мама з радістю погодилася на цей невеликий підробіток, адже тоді була кожна копійка важлива.Після цього заходу подзвонила ця знайома і повідомила, що там вона спілкувалася з директором фірми, яка займається пошиттям одягу, і він запропонував моїй мамі роботу. Його дуже вразило хороше і якісне виконання блузки. Мама була на сьомому небі від щастя. Ніхто з нас не вірив у це і не міг повірити, що таке дійсно можливо.Таким чином, наша мама почала працювати у Олександра. Спочатку у них були тільки ділові стосунки, але згодом він почав проявляти велику увагу їй і постійно говорити компліменти. Одного разу навіть подарував їй букет ромашок перед робочим днем. Мама розповідала нам це все, і я з сестрою були дуже раді такому повороту подій. Адже хотіли, щоб все склалося у них добре. Олександр — хороша людина, він нам відразу сподобався, та й видно було, що нашій мамі він теж не байдужий.Через рік ми всі переїхали до нього. У них були дуже теплі і добрі стосунки. Саме тоді ми з сестрою побачили вірний приклад відносин між чоловіком і жінкою. Дуже шкода, що багато жінок залишаються з такими чоловіками, як мій рідний батько.