Оля завжди мріяла про велику родину, але чоловік не поділяв з нею цю мрію. Дівчина дуже любила чоловіка і тому все чекала, коли ж він погодиться на дитину. Але раптова втрата сестри та знайомство з племінницею кардинально змінили життя подружжя. Оля та Діма в офіційному шлюбі вже 5 років, а всього знайомі 7 років. Пара познайомилася через спільних друзів, спочатку просто спілкувалися як знайомі, але згодом покохали одне одного. Характер у коханого завжди командирський і впертий. З ним було марно сперечатися, чоловік на будь-яке запитання чи відповідь міг вигадати аргумент. Проживши 2 роки у законному шлюбі, Оля стала натякати чоловікові, що хоче народити малюка, а краще за два.
Але Діма був проти: він спершу стверджував, що у них із роботою немає сталості, потім кредит на машину не сплачено, добре, хоч квартира була власна, а то й кредит довелося платити. Він начебто не був категорично проти народження дитини, але знаходив завжди якусь причину, яка заважає їм стати батьками. Якось Оле зателефонувала сестра Надя, яка жила майже на іншому кінці країни і повідомили про те, що вона серйозно хвора. Дівчина взяла відпустку на роботі та поїхала до неї, чоловік залишився вдома. Оля останній раз бачила Надю та племінницю 5 років тому, сестра була одружена з військовим, і вони постійно змінювали місце проживання через службу чоловіка.Рік тому її чоловіка не стало – і сестра так і залишилася жити разом із дочкою у військовому містечку. Надя тяжко переживала втрату чоловіка і серйозно захворіла. Оля встигла побути із сестрою всього тиждень, а потім її не стало. Дівчина пообіцяла сестрі, що не покине її доньку Машу і виховає її сама, адже більше за інших рідних у них не було.
Ольга зібрала всі необхідні документи та стала опікуном племінниці. Жінка кілька разів дзвонила чоловікові, щоб повідомити про все, що відбувається, але той до ладу не слухав і був постійно зайнятий. Ольга з Машею приїхали додому. Діма з порога показав своє невдоволення появою дівчинки. Він бачив Машу всього кілька разів і до пуття навіть ніколи з нею не спілкувався. Чоловік почав натякати дружині, що племінницю треба повернути назад, мовляв – погостила та вистачить. Але Оля йому сказала, що вона удочерила дівчинку, і тепер вона назавжди залишиться з ними. Діма був дуже здивований, він не слухав, що говорила дружина і думав, що Маша приїхала погостювати. Чоловік почав просити дружину, щоб вона віддала дівчинку комусь із родичів чи до дитячого будинку. Але Оля не погоджувалася. Тоді Діма поставив ультиматум: чи він, чи дівчинка. Оля обрала Машу. З чоловіком вони розлучилися. Через кілька років Оля знову вийшла заміж і тепер має ще й сина.