Оля рано вийшла заміж, їй було 19 років. Романтика сильна забрала обох закоханих. Хлопець був військовим. Потім Сергію за службу видали двокімнатну квартиру, наречені заселилися і начебто все ставало на свої місця. Оля народила сина. Але випробування, які приходять з часом, не кожна сім’я готова витримати. Сергій почав вживати багато алкоголю, можна сказати дійшов до стадії алкоголізму і не виключено, що до того ж змінював. Але багато не треба було, щоб зважитися на розлучення, одного тільки алкоголізму їй вистачило, як приводу. Вона насамперед дбала про п’ятирічного сина, для якого алкоголізм батька не найкращий приклад.
І незабаром подружжя нарешті розлучилося. Сергію довго не знадобилося, щоб знайти Ользі заміну, він одружився з дівчиною, яка вже мала дитину — дівчинку сім років. Тоді Оля переконалася, що чоловік зраджував їй, адже за два місяці визначиться, що хочеш одружитися саме з цією жінкою, справа така, складна. Під час розлучення було ухвалено рішення, що двокімнатну квартиру розміняють та видадуть обом по однокімнатній квартирі. Але щось це питання розтягувалося. Ользі не було куди подітися, батьки жили дуже далеко, та й робота, садок сина. А поки квартиру не розміняли їй із сином доводилося тулитися в одній квартирі з колишнім чоловіком та його новою родиною.
Ось тільки все було не так просто, виявляється, Сергій знайшов собі жінку мрії, вони обидва пили і багато, а щодня у них було свято. Ольга намагалася пояснити Сергію, що дітей шкода, можна й утриматись, але ніхто її не слухав. Вона не змогла довго терпіти і вирішила поїхати назавжди. Розмін квартир затягувався і вже сильно. Тоді Оля кинула все, роботу, садок для сина. Вона зібрала їхні речі, і вони поїхали до батьків. Дівчина підбадьорювала себе тим, що ще молода і знайти роботу зможе скрізь, а дитина в неї товариський і садок, точно не проблема.