Моя подруга Свєта багато років жила з чоловіком у цивільному шлюбі і той не тішився робити їй пропозицію. Минуло майже двадцять років, а Світлана нервувалася, не знала, що робити. Світлана виросла в неблагополучній сім’ї, так що стосунки з її цивільним чоловіком були їй важливими інакше вона виявилася б на вулиці. Батько помep, коли вона була маленька, а мати п’є. Тому Свєта мріяла вийти заміж, а коли випав такий шанс і їй було лише двадцять років, вона помчала. Свекруха їм організувала двокімнатну квартиру. На перший погляд шикарне життя. Двоє дітей у власній квартирі живуть окремо від батьків.
Але Світлана була нещасною, чоловік ոив, 6ив її. А жалості їй нема звідки дочекатися, особливо від свекрухи. Свекруха вважала, що в усьому винна сама Світлана, оскільки тільки у зразкової дружини буде зразковий чоловік. У під’їзді їхнього будинку жив один чоловік — Юра, теж любитель виոити і побалакати. Часто, коли він бачив Світлану, вони зупинялися і говорили. Вона з ввічливості підтримувала розмову з чоловіком. Розмова за розмовою та їхні стосунки почали виходити на новий рівень. Свєта якось пішла до нього в гості на чай і була в шоці від занедбаного холостяцького барлогу. Я тоді її трохи засудила, буду чесна, не розуміла, чому вона пішла в гості до майже незнайомого чоловіка.
А вона зізналася, що на той момент була готова піти куди завгодно, тільки не додому. Пізніше Світлана дізналася про те, що їхня сусідка, літня жінка, лаяла Юрія за його ставлення до самого себе і говорила, що настав час взятися за розум і придивитися до однієї нещасної жінки, яку чоловік мучить. Тоді вона мала на увазі Світу. А Юра взяв та зацікавився. Потім, коли свекруха дізналася про те, що Світлана спілкується з Юрою, вигнала невістку з дому. Назавжди. Навіть речей не дала. Юрій, дізнавшись про це, запропонував Свєті жити разом. По суті свекруха хотіла вигнати Світлану ні з чим, а насправді дівчина придбала своє щастя.