Ганна Олегівна дзвонила доньці, але чула лише довгі гудки. Ось уже який раз вона набирає її номер, нарешті слухавку взяли: -Це ти, бабусю? – почувся голосок трирічної онуки. -Іночка, це бабуся. Дай трубку мамі. -А мама в душ пішла, — сказала дівчинка, але на задньому фоні було явно чути шепіт доньки Люби. Через годину Ганна Олегівна знову взяла в руки телефон, цього разу Люба відповіла: -Мамо, тобі не здається, що тебе стало дуже багато? Ти скрізь, усюди, дай хоча б у подруги спокійно посидіти без твого втручання. Я й так з мажем через тебе посварилася, може, ти вже зупинишся? Люба почала підвищувати голос і мало не кричала на свою матір. Ганна Олегівна вимкнула телефон, а який сенс говорити з людиною, коли вона на емоціях.
Було дуже прикро чути від доньки такі слова. Ганна Олегівна хотіла якнайкраще, хотіла допомогти. Мабуть, все даремно. Люба вийшла заміж за Микиту. Він працював програмістом, весь кудлатий з довгим волоссям. Іноді він збирав їх у гидкий хвостик. Квартира йому дісталася від діда, але ремонту там не було років 30. Старі стелі, стіни, що обдерлися, видно було, що раніше шпалери були жовтого кольору, але через старість перетворилися на сіруваті. У залі стояла радянська стінка, старий диван, у якого були зламані ніжки. На кухні також нічого цікавого. Коли Люба завагітніла, Ганна Олегівна вирішила зробити ремонт у дитячій. У будинку хоч і було все старе, але Люба намагалася підтримувати чистоту. Єдине, що виділялося серед усього хаоса-новенький комп’ютер Микити, на якому він працював цілодобово. Ганна Олегівна зі своїми подругами взялися обдирати шпалери, міняти люстру. Вони навіть знайшли хороші дитячі меблі, хоч і БУ, але якісні. Усі облаштували до народження Інночки.
Минуло кілька місяців, і Люба з донькою поїхали до санаторію. Микита залишився вдома працювати. Тут Ганна Олегівна вирішила влаштувати дочці сюрприз та зробити невеликий ремонт на кухні. Микита, щоб не чути звуки ремонту, пішов у дитячу доньку. Тут одна з працюючих жінок, вирішила провчити ледачого Микиту: -Так як тобі не соромно. Теща твоя все робить для вас старається, а ти навіть, як чоловік, не можеш встати і допомогти. Що за така робота, весь день біля комп’ютера сидиш згорбившись, поки жінки у віці тобі ремонт на кухні роблять. Це розлютило Микиту, і він вигнав усіх, навіть свою тещу. Коли Люба приїхала, вони добряче посварилися, і дружина з донькою поїхала ночувати до подруги. Наступного дня Люба сама зателефонувала мамі: -Ми помирилися з Микитою, але лише на одній умові. Ти більше не приходитиш до нас у будиноk. Я сама приїжджатиму до тебе з онукою. Але на простір Микитині ногою.