Батьки Алі розлучилися рік тому, і з того часу життя всіх членів сім’ї різко змінилося. Батько Алі віддалився, мав нову сім’ю. Але він дзвонив дочці раз на тиждень, надсилав їй гроші і намагався її підтримувати. А ось мати, навпаки. У неї з’явився новий чоловік, потім вона завaгітніла. У цей час Аля переїхала до іншого міста за навчанням. Ось настали літні канікули, і вона повернулася додому, тільки на колишній затишний куточок її улюблений будинок більше не був схожим. -Мамо, чому в моїй кімнаті стільки коробок? Чиї вони? -А Ми забули прибрати, коли облаштовували кімнату твого братика.
Купували меблі, ось і лишилися коробки. Ну, ти їх викинь. -Гаразд… Аля не впізнала свою мати, вона була начебто чужою жінкою. Ніякого кохання та ласки, турботи та уваги. Аля і так рідко бувала вдома і сподівалася, що це літо пройде відмінно з сім’єю. Але мама була тільки з маленькою дитиною та своїм новим чоловіком. -Мамо, де мій рушник? — kpичала Аля з ванної, не виявивши рушник на звичайному місці. -А, так я твого братика їм витирала, воно у пранні. -А Мені чим тепер витиратися і навіщо мій рушник дитині віддали?
-Від інших у нього плями по тілу, алергія, мабуть. -Ну так купіть йому таке, як у мене. -Аля, Невже тобі так жалко, візьми й купи. Аля почувала себе придушено. Вона розуміла, що з появою маленької дитини їй буде приділено менше уваги, це було прикро. Увечері Аля вийшла надвір і зателефонувала батькові. -Тату, ти не зайнятий? -Звичайно ні, доню. Для тебе я завжди вільний. Як проходить твоє літо? -Жaxливо … можна я до тебе приїду? -Якщо все так ոогано, то приїдь, ми збиралися на море, і ти з нами відпочинеш. Аля зібрала речі, мати навіть не здивувалася, що Аля так швидко їх покидає. Дівчині здавалося, що мама навіть рада тому, що в будинку не буде зайвої людини.