За 6 років сімейного життя ми з моїм вже колишнім чоловіком пережили багато чого. Вірніше буде сказати — я пережила. Чоловіка останні 2 роки сімейного життя я терпіла. Він все розповідав своїй мамі. Коли між нами траплялися якісь розлади, свекруха дізнавалася про них в першу чергу. Я ж вважала, що все, що відбувається між нами, стосується тільки нас, і вирішувати ці дрібні розлади повинні ми ж, без втручання 3-іх осіб. Власне, з вищезгаданої причини моя мати не відразу погодилася з моїм рішенням розлучитися з Антоном. Вона ж не знала, через що я проходжу з чоловіком… Поки я вже вирішувала питання з розлученням, чоловік бігав до моєї мами, розповідав, яка я nогана, як зі мною складно, адже він ледве справляється з сином, а тут я зі своїми претензіями. Він розповів мамі, що я спустила занадто багато грошей на свої процедурки для краси. Насправді ж, у мене через нерви почало випадати волосся, я лікувала це, адже шампуні і звичайний догляд за волоссям вже не доnомагали. Мама-то повірила! Вона після акторської сценки тоді ще мого чоловіка подзвонила мені і каже:
— Кохана, одумайся. Йому ж складно з сином, нерви у чоловіка здають. Може, все налагодиться?! Чи не погарячкувала ти з роз лученням? Ось, настав час обговорення розділу майна. Я зі свого боку запропонувала чоловікові два варіанти: або я оnлачую повністю за всю квартиру, і він відмовляється від своєї частки, або він повертає мені тільки мій внесок і я дарую свою частку йому, а меблі і техніка, куплені мною і моїми рідними, залишаються йому. Чоловік сказав, що перший варіант йому подобається, але за умови, що я за свій рахунок повністю відремонтую його нову квартиру, а другий варіант повинен почекати, адже rрошей у нього зараз немає. Він запропонував мені відмовитися від своєї частки за розписку, що він сплатить все за 4 роки. Я вже тоді розуміла, що ні за 4 роки, ні за 10 він мені ці гроші не поверне. Далі я звернулася до адвокатів, подумала, що вони краще все розрулять. Тут мій чоловік здивував мене. Виявляється, коли він блищав перед моєю мамою своїм акторським талантом, ще тоді подав на роз лучення, але зазначив невірну мою адресу, через що «я не постала перед судом» жодного разу за всі 3 засідання, і чоловік їм вже пропонував відсудити квартиру йому, раз я не виходжу на зв’язок і не nлачу квартnлату.
Коли я сама вже подала на розлучення, чоловік зі своєю матінкою пішли на іншу аферу: вони представили суду папірець, з нібито моєю розпискою, мовляв, я їм винна 4 млн. на жа ль, мого підпису внизу не було, і ці розумники вирішили перевернути історію так, мовляв, це спільно нажитий борr, який теж ділиться навпіл і, отже, я винна їм 2 млн. Суд тривав цілий рік. Чоловік зі свекрухою постійно придумували нові багатоходовочки, щоб якось мені насолити. В результаті чоловікові довелося повернути мені мій внесок за квартиру, але от меблі мені забрати не дали. Мені навіть іконку не повернули-подарунок від бабусі на пам’ять… Саме тоді у мами відкрилися очі на зятя, адже, вийшовши із залу суду, той почав махати руками і істерити як баба: — Мені ж сина на ноги ставити! Весь цей час я тебе забезпечував. Та ти б пропала, не будь мене! Коли вийдеш ввечері на вулицю, будь обережна, всяке може трапитися. Відтоді минуло 3 роки. Я зараз живу з іншим чоловіком. Ми дуже любимо один одного і, думаю, скоро одружимося. А з колишнім… про нього я нічого не знаю. Сподіваюся, у нього все добре.