Вирішив влаштувати сина на роботу у себе в конторі, але від того, що про нього розповіли співробітники, мене мало не кинуло в тремтіння.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ

У мене двоє дітей, синові 25, доньці 20. З дня їх народження я душі в них не чув. Тепер вони дорослі. А маю свій бізнес, і я добре заробляю. Але мій син не хоче працювати. Він вибрав професію економіста. Після закінчення навчання я влаштував його на роботу у своїй конторі. Він був невідповідальною людиною, і я думав, що його посада привчить до дисципліни. Але я схибив. Він не збирався працювати. Співробітники сkаржилися, що вони працюють замість нього.

Він не виконував своїх зобов’язань. Годинами сидів в Інтернеті, пив каву із симпатичними співробітницями. Я поговорив з ним, запропонував іншу посаду, він не погодився і сказав, що це для нього принизливо. Я його звільнив. Зараз син не збирається влаштовуватись на якусь роботу. Я йому грошей не даю, кажу, що сам має заробляти. Але, на мою думку, дружина переводить йому rроші. Хоча дружина заперечує, але в сина часто з’являються нові речі, і він гуляє зі своєю новою дівчиною. До речі, його дівчина також ніде не працює. Син каже, що шукає хорошу роботу і не збирається працювати за копійки.

Для нього нормальна зарплата – це копійки. Мені просто соромно за сина. Я можу попросити друга влаштувати сина в його конторі, але знаю, що він мене підведе перед другом. Чи не розумію, як я міг виховати такого паразита? Я працюю з 17 років, причому дуже старанно. Дружина теж ніколи не сиділа вдома. Коли її звільнили, вона пройшла спеціальні курси та стала віддаленим бухгалтером. Донька у нас молодець. Вона працьовита. Поєднує навчання із роботою. Вона навчається в економічному інституті та підробляє у піцерії. А син цілий день сидить удома, грає у комп’ютерні ігри чи гуляє зі своєю дівчиною. Боюся, що до старості просидить на моїй шиї. Не знаю як виправити ситуацію.