Після того як я зробила капітальний ремонт у квартирі свого хлопця, він відповів мені таким на хабним чином, що у мене очі на лоб полізли.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ

Хочу поділитися своєю історією, щоб жодна дівчина не повторила моєї помилки. Півроку тому я познайомилася з одним хлопцем, він мені сподобався і ми стали зустрічатися. Він гарно доглядав мене. Одного дня він мені сказав, що його мама подарувала йому квартиру бабусі. Він зробив мені пропозицію та заявив, що ми можемо жити разом. Ми планували наше спільне життя під одним дахом, скільки дітей у нас буде… Все було чудово. Але, побачивши одного разу квартиру, я зрозуміла, що вона потребувала капітального ремонту. Квартира була у жа хливому стані.

Шафи були набиті непотрібними речами, квартира швидше нагадувала смітник, ніж житлове приміщення: сміття, бруд. Тут мешкала бабуся мого хлопця: стара жінка жила одна. І не дивно, що її квартира була такою. А про стан сантехніки та електрики краще нічого не говорити. Було навіть гидко. Ми вирішили зробити базовий ремонт, хотіли упорядкувати житло, щоб у ньому можна було хоча б жити. І скільки старих людей живуть у таких умовах! Мама мого парубка порадила взяти kредит, але ми не погодилися. Ми намагалися позичати rроші у друзів, але не вийшло.

Я поговорила із моїми батьками. Вони – заможні люди та доnомогли нам. Під час ремонту я почала розуміти, що мій хлопець дуже неорганізований. Йому ліньки палець об палець вда рити. Все лягло на мої плечі. Я домовлялася з будівельниками, купувала потрібні матеріали, меблі теж сама куnила, сама найняла машину для доставки, заплатила вантажникам, щоб підняли речі на 8-й поверх. А він лежав на дивані у будинку своєї матері. Ми переїхали до нещодавно відремонтованої та нової мебльованої квартири. Я думала, що він відчує себе забов’язаним, знайде роботу, подумає про виплату боргу моїм батькам. Але дні йшли, а все залишалося, як і раніше. Через місяць я повернулася до батьків і більше ніколи з ним не зустрічалася.