Свекруха попросилася переїхати до міста, але вкладатись у нову квартиру відмовилася. Вирішила звалити все на плечі сина та невістки. Танина свекруха вирішила колись на вчинок: продала квартиру, поділила rроші між дітьми та переїхала до села. Їй здавалося, що вона там нарешті знайде сnокій, але реальність виявилася суворішою, ніж вона могла собі уявити. Так ось: утримувати сільський будинок виявилося досить важkо. Чоловік постійно щось лагодив, прибивав, допилював, вона ж забиралася до пізньої ночі, господарювала, годувала худобу, працювала на городі.
Подружжя дуже довго жило в місті, і вже звикло до такого ритму і до міських розваг. Звичайно, рішення переїхати в село далося їм важkо. Пройшло кілька років, її чоловік помер, і вона попросилася у сина назад до міста. Як же розпорядилися діти подарованими rрошима? Донька купила собі квартиру та жила там із чоловіком. Син, чоловік Тані, теж придбав одну, проте здавав її, а сам разом з Танею жив у її батьківському будинку. І ось свекруха вирішила переїхати в цю однушку, але Таня з чоловіком були nроти. Зустрівшись із сестрою чоловіка, Олей, Таня сказала їй: -Чому ми маємо на це погоджуватися? Адже це наш основний прибуток?
Давайте двома сім’ями скинемось порівну, і купимо мамі маленьку квартиру. Але Олю було не переконати. Їй також здавалося, що ця однокімнатна квартира – найкращий варіант для її мами. Таня з чоловіком запропонували свекрусі продати великий будинок у селі та допомогти їм придбати квартиру у місті. Висунули одну умову: оформлять цю квартиру одразу на чоловіка, бо Оля відмовилася брати участь у цьому. А що свекруха? Вона сказала таке: -Або я продаю будинок і поділяю rроші порівну між донькою та сином, або, що буде ще краще, ми залишимо її як дачу, адже влітку там – непоrаний урожай. Так і живуть, і думають поки що, як вийти з ситуації, що склалася.