Коли мені було сім років, батько просто так узяв і зник з дому. Лише через кілька років ми дізналися жа хливу правду.

Мій батько пішов із сім’ї, коли мені було лише 7 років. Одного дня він просто вийшов з дому і не повернувся. Від нього жодних повідомлень не було, тож ми й вирішили, що він просто втомився від своєї родини. Після цього, як старший син у сім’ї, годувальником став я. Я знайшов собі роботу, завів сім’ю, мої сестри теж невдовзі подорослішали і знайшли собі роботи, і всі разом ми доnомагали мамі.

Я з сестрами жив у місті, а мама просто залишилася у нашому селі. І ось через багато років моя мама стала часто згадувати, що бачила нашого батька, але не пам’ятає де. Я подумав, що це було уві сні, так що уваги не звернув, ось тільки дива тільки починалися. Ще через деякий час мама сказала, що наш неабияк постарілий батько, приносить їй і всьому селу пошту. Це я звалив на старече недоумство, але часто все це повторювалося. Це було, дуже дивно! І ось, одного дня, коли я її відвідував, прокинувшись вранці я визирнув з вікна, а там мій батько просто заносить пошту, а потім піти збирався.

В одному халаті я вийшов із дому і побіг за ним. Він мене навіть не впізнав. За кілька годин переконань батько зайшов до нас додому і розповів усю правду. За його словами, він прокинувся ввечері в лікарні, йому сказали, що у нього травма мозку і все, раніше він нічого про своє життя не пам’ятає. Виявилося, коли батько багато років тому вийшов із дому, він бачив неподалік себе, як хтось напав на дівчину. Він побіr, щоб врятувати дівчину, але це виявилось пасткою, і його стукнули nалицею по голові і обікрали, а він разом із свідомістю втра тив і пам’ять.