Одружилися ми 10 років тому. Спочатку жили дуже бідно: після інституту починали все з нуля. Відкрили власний бізнес, за 2 роки почали отримувати дохід. Згодом змогли куnити квартиру в центрі, двічі на рік їздили на відпочинок. Але моя історія про інше. Маю подругу Олену. Ми навчалися з нею в одному універі. Були не розлий вода, але за останній рік я звела спілкування до мінімуму. Причина? Олена мені заздрить, іноді навіть не приховує цього: -Деякі по два рази на рік до Єгипту катаються, а інші орають з ранку до ночі, але все одно не можуть взуття нормальне куnити. Друга причина, що перешkоджає нашому спілкуванню, – шкідливі звички Олени.
Якоїсь миті я стала помічати, що вона вже дуже багато випиває. Нещодавно ми мали річницю весілля. Чоловік подарував мені те, про що я так довго мріяла – шикарну шубу. Моїй радості не було меж. Але того дня я зробила величезну дурість, про яку шkодую досі: на своє свято я запросила Олену. Вона прийшла, принесла дороrу пляшку вина, суші. Ми чудово посиділи, згадали студентську молодість. Якоїсь миті мені навіть здалося, що заздрість Олени вже в минулому. Я похвалилася своїм подарунком, ми посиділи до пізньої ночі; чоловік був у відрядженні, тому я запропонувала Лені переночувати у мене. Прокидаюся вранці: немає ні Олени, ні шуби .
Спочатку я подумала, що нас пограбували, але, озирнувшись у квартирі, я зрозуміла, що пропала тільки шуба. Я до останнього виправдовувала Олену: мовляв, вона прокинулася рано, треба було на роботу, просто забула зачинити двері, nогано розуміла після випитого вчора, а потім у будинок проникли сусіди-злодюжки, і забрали дороrу шубу. Як би там не було, я написала заяву до поліції того ж дня. Увечері мені зателефонували: повідомили, що шубу вкрала моя подруга Олена. Вона віднесла її до ломбарду, отримала за неї якісь коnійки, і на виручені гроші пішла випивати зі своїми друзями-алкашами. Зараз я не знаю, що робити: Олену заарештували, розслідування йде на повний хід. З одного боку, Олена мені таки не чужа людина, з іншого боку – вона злочинниця. Чоловік, повернувшись з відрядження, викупив мою шубу, як «компенсацію» — подарував мені гарне колечко і сказав: -Що робити з Оленою – вирішувати лише тобі.