Я працююча пенсіонерка. Займаюся йогою для підтримки фігури і життєвого тонусу. А що? Я ж жінка. Хочу бути привабливою. З подругами регулярно влаштовуємо посиденьки в кафе, або який-небудь культпохід. Вчора здзвонилася з сином. Щось мені його настрій не сподобався. — А чого це ти ніс повісив? — питаю його. — Анна розривається між роботою і дітьми, няню шукаємо, ніяк знайти не можемо, — розповів про своє горе мій син. — Давай завтра я під’їду до вас. Дивишся кого і порекомендую, — обнадіяла я сина. Приїхала. Сіли пити чай. — Няня не потрібна. Я сама буду сидіти з онуками. Син з невісткою дуже зра діли. Все-таки рідна бабуся.
Через пару днів, звільнившись з роботи, домовившись з тренером за графіком занять, переїхала жити до дітей. Стежила за Сашенькою, доnомагала Толіку з домашніми завданнями. Готувала, прибиралася, прала. Через день, вечорами, коли син з дружиною були вдома, йшла на тренування. Іноді вночі вставала до молодшого онука, щоб невістка виспалася перед робочим днем. По суботах генеральне прибирання, яке проводили з невісткою, поки син гуляв з дітьми. У неділю мій вихідний. Йшла на зустрічі з подругами. Так пройшов місяць. У суботу ввечері, напередодні свого вихідного, я сказала синові з невісткою: — Місяць минув. Видавайте мені зарnлату.
Вони здивовано-ображено витріщилися на мене. — Ти хочеш сказати, що доглядала за онуками за rроші? — обурено сказав син. — Ну да. Але хіба тільки за онуками. Вас адже теж обходила. Плюс я пішла з роботи. Хіба все це разом не варто rрошової компенсації? Син хотів щось заперечити, але його перебила невістка: — Скільки ми Вам вин ні, Ольга Захарівна? — запитала вона. — П’ятнадцять тисяч, — відповіла я. Невістка розnлатилася зі мною, і я поїхала до себе. До понеділка. Мені здалося, що син з невісткою образилися на мене. Хоча за що ображатися? Як любляча мати і бабуся, я готова доnомагати їм сидіти з онуками годину-другу по два-три дні на тиждень. Але коли я займаюся онуками та їх будинком мало не цілодобово, шість днів на тиждень-це вже робота. А будь-яка робота повин на бути оплачена. Хіба я не права?