Я не знаю, як вже сказати дружині, що в родині головним є чоловік, що, якщо навіть не приймаєш позицію чоловіка, то можна хоча б поважати його думку. Я розумію, що вся розмова зводиться до того, що ми просто сваримося і кожен відстоює свою точку зору, але це до чого доброго не приведе. Дружина каже мені, що вона народ жує дитину, тому має повне право давати ім’я. Я не згоден з її думкою, вирішив звернутися до друзів за порадами, так як у них є досвід сімейних відносин.
Друзі мене замість того, щоб заспокоїти, сказали, що у них також було, вони не змогли умовити своїх дружин, і тривало це дуже довго. Я розумію, що дружина хоче дати ім’я дитині, так як вона більше з ним пов’язана, вона носить в собі її, насилу потім народ жує, але це не привід для того, щоб не враховувати думку свого чоловіка. Я вважаю, що дружина поводиться як егоїстка, вона дивиться тільки зі свого боку. Я вирішив більше не сваритися з дружиною, я сказав, що вона поводиться неправильно і тут питання зовсім в іншому. Дружина просто стоїть на своїй думці; вона хоче, щоб я з нею рахувався, а те, що у мене є своя власна думка — їй все одно.
Я не хочу роз лучатися з дружиною з цієї причини, але питання криється в іншому. Якщо вона не рахується з моєю думкою в цьому питанні, то у нас будуть надалі nроблеми. Я хочу, щоб ми вирішили свої питання, щоб потім не стали шkодувати, що нам важко один з одним. Я звик до того, що в родині керує чоловік, а жінка повин на у всьому слухатися свого чоловіка; якщо вона не слухається, то причина криється в іншому — вона не вірить в свій вибір, в свого супутника життя.