З першого дня нашого знайомства я зрозуміла, що свекруха nогано налаштована по відношенню до мене, адже вона робила все, щоб перетворити моє життя на пеkло. Навіть жити окремо нам не доnомогло.

У моїх знайомих нещодавно стався kонфлікт: це свекруха та невістка, які не поділили нерухомість. Цікаво те, що я знаю варіант та інтерпретацію ситуації як свекрухи, так і невістки, але їхні історії не однакові. Спочатку я вислухала свекруху: — Щойно невістка переїхала до нашої оселі, почала вести себе невиховано. Вона не ставила мене ні в що. Спочатку я подумала, що вона юна і їй потрібен час, щоб адаптуватися до шлюбу та нових умов, але згодом я зрозуміла, що вона просто невихована. Коли вони переїхали, вона взагалі не відповідала на мої дзвінки. Вони живуть в одиниці мого чоловіка. Квартира розташована в іншому районі. Довгий час невістка вимагала від нас впустити їх у цю квартиру.

Вона хотіла жити окремо від нас. Ми з чоловіком обговорили це питання, вирішили віддати їм ключі квартири. Вони переїхали, і начебто невістка повинна була бути задоволена. Але незабаром вона почала вимагати від нас переїхати в однушку , щоб вони переїхали в нашу трикімнатну квартиру. Звісно, ми цього не зробили. Я їй казала, що вона за ці десять років шлюбу з нашим сином нічого не робила для благополуччя їхньої сім’ї, а вона відповідала мені, що коли ми відмовляємося, вона заборонить нам зустрічатися з нашими онуками. А нам все одно, адже вони такі схожі на матір, так само огидно виховані, як вона. Нам із чоловіком добре у нашій квартирі. А від неї ми нічого доброго й не чекали. А потім зустрілася з невісткою, і вона мені каже:

— З першого дня нашого знайомства я зрозуміла, що свекруха nогано налаштована по відношенню до мене, адже вона робила все, щоб перетворити моє життя на пеkло. Навіть після того, як ми вирішили жити окремо, вона не погодилася віддати нам з чоловіком і дітьми їх троячку і впустила в однушку , яка знаходиться мало не загородом. Я кілька разів попросила її помінятися квартирами, і щоразу вона влаштовувала істерику. Їй було все одно, що її син та онуки туляться за кілька квадратних метрів, а вони жили у просторій трикімнатній квартирі. І так як їй було все одно на своїх онуків, я вирішила обмежити їхнє спілкування. Я пропонувала їй вигідну угоду, говорила, що ми готові доnлатити різницю вартості квартири, мама обіцяла нам доnомогти, але вона відмовлялася. Отака у нас бабуся. Щиро кажучи, не знаю, кому вірити. Думаю , вони гідні одне одного.