Ми з чоловіком довго хотіли завести дітей, але у нас все не виходило. Ми разом більше 10 років прожили, всіх лікарів обійшли, але дітей так і не могли завести. Коли мені було 38, я вже стала будувати свої плани по біз несу, і тут несподівана новина — я вагітна. Ми з чоловіком були раді до сліз, не могли повірити, що нарешті все вийшло. Тільки ось ліkарі сказали, що народ жувати буде важко, все ж мені не 20 років, а майже 40. Наро дилася у нас довгоочікувана дівчинка Ангеліна.
Дочка росла прямо на очах, дуже швидkо. Ми з чоловіком вже куnили великий двоповерховий заміський будиночок на дачі. Квартиру ми переписали на Ангеліну, а самі поїхали жити за місто. У дочки в коледжі з’явився молодий чоловік. І ось Ангеліні було всього 17 років, але вона вже будувала великі плани на майбутнє зі своїм молодим чоловіком. Мені цей хлопець відразу не сподобався, адже він, по суті, захоплювався по більшій мірі квартирою дочки, а не самою Ангеліною. Після весілля молодята переїхали в квартиру дочки. Тут-то зять мій почав на хабніти. Його не влаштовувало те, що квартира оформлена тільки на Ангеліну:
— А ти до цієї квартири яке відношення маєш? — Як це яке? Я взагалі — то її чоловік. — Ангеліна тебе не проганяє, можеш спокійно жити в її квартирі. — Це неправильно, це у чоловіка в сім’ї все повин но бути і всі документи на житло. Мені набридло вислуховувати ці промови від якогось молокососа. Тим більше що я віддала дочці свою квартиру. Цей негідник, можна сказати, зараз живе безkоштовно на моїй території. Я йому пригрозила і вигнала з дому. Дочка сама вже стала усвідомлювати, що це не та людина, яка їй підходить.