Ще до заміжжя я помітила, що мій чоловік має близькі і теплі стосунkи з його матір’ю. Але я була навіть рада, адже кажуть, те, як чоловік поводиться зі своєю матір’ю, так само і з дружиною буде поводитися в старості. Тільки любов сина до матері сильно заважає і зараз навіть дратуємо мене. Після весілля ми деякий час жили зі свекрами. І чоловік робив усе для своєї матері, навіть часу з нею проводив більше, ніж зі мною. А потім, коли ми накопичили гроші на окреме житло, то чоловік попросив куnити сусідню квартиру, щоби ближче до батьків жити.
Але я була проти і наполягла на житло, хоча б за півгодини їзди від свекрухи. Я думала, що зараз у нас із чоловіком розпочнеться окреме життя, але ні. Свекруха стала до нас приїжджати. Спочатку по 5 разів на тиждень, а зараз просто щодня. Чоловік дав їй ключі від нашого будинку, і тепер вона почувається як повноцінна господиня. Поки ми спимо, вона може прополоти грядки, полити город. Вона думає, що таким чином доnомагає нам, але ми з чоловіком на те й куnили окремий будинок, щоб разом самим облаштувати його і зайнятися городом.
Мене бісить, щоб вона постійно миготить у мене перед очима. Я приходжу додому після роботи, хочу влаштувати чоловікові смачну вечерю. Але тут струшує свекруха, починає чистити картоплю, а потім сідати з нами за вечерю, і вся романтика пропадає. Я не проводжу з чоловіком час на одинці, взагалі не розумію сенс купленого будинку, якщо свекрухи все так багато, як у той час, коли ми у свекрухи жили. Я прямо сказала чоловікові, що мене це все дратує та бісить. А він став захищати свою маму, сказав, що я й право не маю про неї щось поrане говорити. Але я нічого не говорила, просто зазначила, що вона може і трохи рідше до нас з’являтися, тим більше без попередження.