Коли ми одружилися, то жили в маленькій однушці. У нас з дружиною наро дився син і я розумів, що з часом потрібно розширювати квадратні метри, тому що місця вдома дуже мало. Тоді я прийняв рішення поїхати працювати закордон. За той час, що я пропрацював там, а це майже 10 років — зміг накопичити на багато що. Я переселив свою сім’ю з тісної однушки в простору трикімнатну квартиру. Ми зробили там ремонт. Дружина не працювала, вона сказала, що краще буде присвячувати свій час дитині.
Я був не проти, краще нехай син проводить більше часу з мамою, ніж якби у нього були обоє батьків зайняті на роботі. Потім я купив дружині машину, щоб було легше перевозити сина в школу, в ліkарню, на різні секції. Я працював і всі гроші віддавав дружині, я розумів, що їй потрібно утримувати нашу дитину. Тому добре старався, щоб сім’я ні в чому собі не відмовляла. А одного разу, я приїхав додому після двомісячної роботи, і дружина мені заявляє, що подає на роз лучення. Я просив її цього не робити. Почав благати, але потім зрозумів причину… а причина була в іншому чоловікові. Виявилося, що вона вже майже рік мені зрад жує і більше не хоче жити зі мною.
Після такого визнання я і сам не хотів перебувати з нею в одній квартирі. При роз лученні я дещо не врахував. Поки я працював, дружина займалася всіма документами, вона оформила на себе і трикімнатну квартиру, і машину, і всі рахунки в банку належали їй. А мені залишилася стара дача в селі. Я не хотів бігати по судах і розбиратися, судитися з нею, щоб відібрати зайвий шматок. Я розумію, що на все це добро я сам заробив своєю працею. А вона зараз буде жити з чужим мужиком в моїй квартирі. Одне заспокоює, що це майно також належить моєму синові.