Хлопчику вже три роки, а він досі з батьками в ліжечку спить. Ми ж з чоловіком спеціально куnили їм двокімнатну квартиру.

Хлопчику вже три роки, а він досі з батьками в ліжечку спить. Ми ж з чоловіком спеціально куnили їм двокімнатну квартиру. — У мене така неслухняна невістка виявилася, її Ірка звуть, — почала Зоя Михайлівна в перукарні. Зоя Михайлівна приходила раз на місяць на стрижку і фарбування і обов’язково що-небудь розповідала про свою сім’ю, так що всі звикли слухати її проблеми. — Ірка зовсім совість втратила. У них мій онук росте, хлопчикові вже три роки, а він досі з батьками в ліжечку спить. — Ну і що, багато дітей з батьками до школи сплять, що ти знову починаєш, Зойка, — відповіла сусідка Ніна.

— Та як ти не розумієш, дитина вже виросла, йому нове ліжечко потрібне, та й взагалі, коли він в перший клас піде, як вони збираються жити з дитиною в одній кімнатці? Ми ж з чоловіком спеціально куnили їм двокімнатну квартиру. Але Ірка проти того, щоб онук переїжджай в другу кімнату. Вона каже, що вітальня для гостей, там у них і телевізор, і диван… — Ну, значить, так зручно людям, потрібна їм вітальня, — відповіла Нінка. — Та про яких гостей може йти мова? Ірка абсолютно не вміє їх приймати. Навіть щоб я прийшла до них в будинок, повинна заздалегідь зателефонувати.

На свята вони або до нас додому приходять, або в кафе проводять. А ось в будинок нікого з гостей не кличуть. Мені Ірка відповідає, що мовляв через маленьку дитину нікого не кличуть. А їй кажу, що, коли онучок мій в школу піде, там ще більше справ з’явиться, знову не до гостей буде. — Це ж їхня квартира, нехай роблять, що хочуть, відчепися ти вже від своєї Ірки. — Ніна, в тому то і справа, що це не їх особиста квартира. Ми з чоловіком спеціально куnили квартиру до весілля і на сина переписали. Ну про всяк випадок. Коли Ірка там все облаштовувала, ремонт на свій смак зробила, але це не означає, що квартира її. — Вона дружина твого сина, нічого поганого твоєму онукові вона бажати не буде. Ну не хочуть вони окрему кімнату для дитини, значить поки що не час. Потім онук підросте, сам почне у них кімнату просити, а поки нехай ближче до батьків буде. — Нінко, вмієш ти розмову на цікавому місці перервати … все, більше взагалі не хочеться ні про що говорити.