Моя подруга взагалі не думає про те, що завдає багато клопоту та занепокоєння своїй родині, але вона не збирається злазити з шиї своїх батьків та родині.

Ми з подружкою були знайомі ще зі школи, потім доля нас розділила по різних містах, потім обидві повернулися до рідного міста, стали сусідами. У неї якось не складалося особисте життя, на роботі не щастило, іі часто звільняли. Коли до неї сваталися, то вона всім давала відворот повороту, довго вибирала собі наречених, а потім, коли їй вже стало за 30, то наречених більше не було, ніхто не хотів зв’язуватися з нею. Подруга сkаржилася, що зараз їй трапляються лише одружені і роз лучені чоловіки.

Вона сказала мені, що більше нікому не вірить, тому не виходитиме заміж, а просто наро дить дитину від когось і для себе. Я сказала, що їй складно буде однієй, тому що батьки вже на пенсії, причому, обидва хворіють, з онуком доnомогти особливо не зможуть, вона не зможе працювати, а якщо наро дить для себе, то не зможе просити алі ментів. Подруга сказала, що я не хочу, щоб вона була щасливою, адже кожна жінка мріє про дитину. Після цієї розмови вона трохи змінилася, вже мені майже нічого не розповідала, потім я помітила, що живіт її округлився.

Я запитала її, що це все означає, вона сказала, що зв’язалася з одним одруженим чоловіком, хотіла від нього тільки дитину, він навіть не знає, що скоро стане батьком. Найсмішніше, що зараз вона нас використовує як своїх працівників, постійно просить грошей у батьків і каже, що це онука і вони мають її утримувати; зараз вона хоче другу дитину. Вона збирається куnити собі квартиру на материнський капітал, та жити собі приспівуючи.