На даний момент ми з чоловіком живемо у власній квартирі, виховуємо двох дітей і живемо ми, до речі, досить неnогано. Мій чоловік підозріло хороший, він дуже люблячий, я навіть не можу згадати, коли ми в останній раз з ним лаялися. Діти у нас прямо-таки ідеальні, не найспокійніші, звичайно, але так навіть краще, якщо чесно. Я теж з дитинства людина енергійна і зайву хвилину посидіти спокійно на місці для мене складне завдання. Як би дивно це не звучало, зі свекрухою у мене від носини теж досить теплі.
Ми, звичайно, не найближчі подружки, а й чужими людьми або традиційними невісткою зі свекрухою, як кішки-мишки, нас назвати складно. Все було б добре, от тільки з недавніх пір я почала помічати деякі дивацтва. У мого чоловіка наро дилася якась дуже сильна недовіра до мене. Уявляєте, до своєї ж дружини, з якою він вже провів і ще проведе півжиття, він не довіряє. Все сталося, коли ми нарешті придбали машину. Я була неймовірно рада, адже і я, і діти вже втомилися вічно їздити на громадському транспорті, витріщаючись на незадоволені обличчя наших співгромадян. Однак чоловік оформив машину на свекруху.
Не на мене, не на себе, а саме на свекруху. Це було досить дивно з його боку, але особливого значення я цьому не надала: на машину чоловік збирав сам, так що він міг витрачати ті гроші, як йому хотілося… Наступною нашою масштабною покуnкою була квартира, в якій ми живемо досі. Я могла нарешті видихнути з полегшенням, адже більше не потрібно було паритися щодо оренди, переїздів і елементарної перестановки в будинку. І як ви думаєте?! Чоловік знову оформив квартиру на свою матір! Так, тут є два ймовірних варіанти: або чоловік мені дуже сильно не довіряє, або він жахливий мамин синок, який до цих пір боїться вільного польоту.