Того вечора я сама не усвідомила як зрадила чоловіку, але справжнє пекло почалося тоді, коли я повернулася додому.

Щоб ви розуміли, я люблю свого чоловіка і ніколи не подумала б, що зра джу йому. Ми живемо в шлюбі вже дванадцять років. Дітей у нас немає, і якось зараз більше і не хочеться. За ці роки ми багато пережили разом і поступово охололи один до одного. У нас більше немає спільних інтересів, у вихідні кожен займається своєю справою, ми навіть спимо в різних ліжках. Днями я випадково зустріла свого колишнього хлопця в кафе і нахлинули старі почуття. Я зустрічалася з ним ще за рік до заміжжя.

Колишній-гарний молодий чоловік зі спортивною статурою, блакитними очима – мій ідеал чоловіка. За ці роки він ні краплі не змінився і не постарів. Ми розговорилися, потім не зрозуміли, як дісталися до його будинку-і пересnали. Мені було так соромно після того, що сталося, що я зібрала речі і втекла звідти. Вдома мене чекали жахливі години самотності, я плакала і страждала: «Що ж я накоїла?” Чоловік повернувся додому, нічого не підозрюючи. Я не могла дивитися йому в очі і єдине, що приходило в голову, це запитати, як пройшов його день. Чоловік сильно здивувався, адже вже кілька років я не питала такого.

“Що з тобою сталося, і де моя дружина?”- з посмішкою запитав він. Мені довелося збрехати, що настрій грайливий. Наш вечір закінчився в спальні. Мені було так важко переключатися від колишнього і цілувати коханого чоловіка… Після зради мій кожен день перетворився на випробування. Я прокидаюся ночами від кошмарів, не можу їсти і пити. Думаю, зізнатися чоловікові, навіть якщо він не пробачить, хоча б на душі стане спокійно. А раптом він пробачить мою зра ду – і потім все життя буде пригадувати?