Надя дивилася не себе у дзеркало і поправляла волосся. Вона вже запізнювалася на бенкет з нагоди ювілею боса. На ній була довга чорна сукня. На бенкеті вона зустріла свого kолишнього чоловіка. Вони не бачилися близько 10 років. Гена за цей час покращав. Сивина йшла йому. Він був одягнений у класичний дороrий костюм і від нього пахло гарним парфумом. – Ой Надя, привіт. Виглядаєш шикарно. «Роки тобі тільки на користь пішли», — посміхаючись, говорив kолишній. У Наді заблищали очі. Час сплив, але почуття залишилися. Він закружляв її у повільному танці.
На банкеті було галасливо, Гена запропонував піти до сусіднього кафе. – Навіщо у кафе. “Поїхали додому”, – сказала Надя. Вони розлучилися через те, що Гена зрадив їй з найкращою подругою. Тоді вона не змогла пробачити чоловікові. Вона поверталася того дня з роботи раніше, застукала голубків у властивому ліжку. Гена тоді намагався її повернути. Вибачився, дарував подарунки, але Надя була непохитною. Вона подала на роз лучення. Вони вийшли із зали су ду і пішли у різні боки. Коли Надя його побачила вперше за 10 років, то у ній прокинулися почуття.
Вона досі не вийшла заміж, та й серйозних стосунків у неї не було. Іноді спочатку вона згадала Гену, сумувала за ним. І ось випадково долі вони знову зустрілися. Приїхавши до Нади, Гена здивувався. Вона нічого не змінила у квартирі. Все лежало на своїх місцях, як і десять років тому. – Ти сумував за мною? – Несподівано для себе спитала Надя у Гени. – Сумував. Я й досі жалkую, що піддався пристрасті. Я завдав тобі бі ль і ніколи себе за це не вибачу. – гірко зітхнув Гена. Вона підійшла до нього та поцілувала. Вони провели разом ніч. На ранок вони поснідали разом та поїхали кожен у своїх справах. Надя була щаслива, що знову зустріла Гену, але бажання розпочинати все спочатку не було ні в неї, ні в нього. За 10 років вони звикли до самотності. Їм вистачило того, що вони провели разом чудову ніч.