Нещодавно поїхала до парубка до Італії на екскурсію. Він туди перебрався з навчальною візою, отримує зараз ступінь магістра. Так як ми не бачилися місяців п’ять, я страաенно скучила. Він там встиг відвідати багато визначних пам’яток і дуже хотів мені їх показати. Так як це був мій перший виліт за кордон, я дуже переживала.
На щастя, переліт пройшов без якихось надзвичайних подій. Пара годин у літаку, і я вже на всіх порах біжу до kоханого і потопаю в його обіймах. Спочатку було море радості та захоплення. А потім я виявила, що кудись поділася моя сумочка. Я одразу сильно розпереживалася, бо там були всі мої документи та гроші. -Заспокойся, згадай просто, де ти могла її залишити, – каже мені Мишко. Тут я згадала, що заходила до громадського туалету в аеропорту, але з того часу вже година минула.
Я була готова вити від розпачу, адже вже не сподівалася знайти сумку. -Не хвилю йся, тут нічого не пропадає, – сказав Мишко. Але я йому не повірила. Однак, коли ми зайшли до туалету, сумка висіла там, де я її повісила. Ніхто її навіть не зачепив. Весь вміст був на місці. А от у нас обов’язково хтось би вкрав. Я була така рада, що вона знайшлася, що від надлишку емоцій поцілувала Мишу…