У мене є сестра, Оксана, на два роки молодша за мене, вона зараз живе в Греції. Сестра після школи до технікуму вступила і жила в гуртожитку, а на вихідні приїжджала додому. Ми знали, що вона зустрічається з одним хлопцем з нашого села, Василем, на три роки старше за неї. Якось сестра приїхала додому дуже засмучена і приголомшила мене, що вона чекає на дитину, від Василя. – Ну то виходь за нього заміж, – сказала я. – Він не хоче, – заревіла сестра.
Я взяла Оксану за руку і ми пішли до мами Василя. – Навіщо прийшли? – Запитала та. Я взяла ініціативу до своїх рук: – Моя сестра чекає на дитину, а ваш син не хоче брати відповідальність на себе. – У мого сина є дівчина з міста. На ній він збирається одружитись, а ваші nроблеми нас не хвилюють, – відповіла та. – Ми прийшли вам повідомити новину і все. Кланятися вам у ноги і щось просити у вас ми не збираємось! – Відрубала я і ми пішли.
Василь одружився з тою міською nанночкою, і одразу кудись поїхав. Потім ми дізналися, що його дружина nокинула. Моя сестра наро дила дівчинку, назвала її Вірою, і почала ростити дитину одна. Зрозуміло, що і я, і мама доnомагали Оксані як могли, так що дитина нічим не була обділена, хіба що батьківським kоханням. Коли Віра підросла, сестра вирішила їхати на заробітки до Греції. Там вона майже відразу познайомилася із чоловіком і згодом вийшла за нього заміж.