Зворушлива історія однієї дівчинки, яка не залишить байдужим нікого. Адже в неї ніхто не вірив.

У початкових класах Таня навчалася найкраще. Ходила до школи як на свято. Ніколи не запізнювалася, завжди була дуже охайно одягнена. Але в середніх класах її успішність почала поступово погіршуватися. Вона почала одержувати четвірки, потім і трійки пішли. А запізнення увійшли до звички. Потім у старших класах Таня загалом перестала вчитися. І навіть прогулювала уроки. Зовнішній вигляд дівчинки бажав кращого: м’яті речі, брудне взуття, а одного разу вона прийшла до школи в рваних колготках. На жаль, це все призвело до глузувань і знущань однокласників. Таня поводилася дуже тихо і замкнуто, ні з ким не спілкувалася, сиділа сама. А вчителі постійно лаяли її, класна керівниця демонструвала повну професійність – кричала на неї, звітувала перед усім класом, загрожувала, що залишить на другий рік. Якось вона навіть сказала, що їй у житті нічого не світить, і вона закінчить тим, що митиме підлогу в туалетах. Таня мовчки вислуховувала це, дивлячись на неї відстороненим поглядом. Зі школи вона йшла перша, а приходила завжди з запізненнями.

Староста класу завжди цікавило, куди вона весь час тікає, чому стала з відмінниці в двієчницю, адже він чудово пам’ятав, як вона навчалася у початкових класах. І він вирішив нарешті стежити за нею. Він дізнався, що вона живе у старенькому бараку разом із мамою та молодшим братом. Причаївся за будинком і пильно спостерігав за Танею. Вона повернулася зі школи і почала носити воду в будинок. Було видно, як важко їй було тягнути їх. Потім вона притягла цебра вже з брудною водою, вилила її і знову побігла додому. Потім вона кудись вибігла з хати. Микита пішов за нею. Виявилося, що вона поспішала забрати братика з садка, а дорогою зайшла до магазину за продуктами. Поки вона робила покупки, Микита вирішив запитувати хлопців з їхнього двору про Таню та її сім’ю. Йому розповіли, що мати дівчинки вже досить тривалий час хвopiє і не може працювати. За нею і братом доглядає Таня, до того ж і встигає працювати. Вона підробляла прибиральницею, вранці підмітала їхнє подвір’я.

Після побаченого і почутого Микита заступився за Таню, коли вчителька в черговий раз кричала на неї на весь голос і сказав їй: «Ви б хоч раз потрудилися дізнатися, чому вона в школу вчасно не приходить. Тільки й можете, що лаяти і обзиватись перед усім класом». Після таких слів вчителька навіть розгубилася перед класом і не стала нічого відповідати. Зрозуміло, весь учительський склад потім дізнався, в чому ж була справа. Викладачам було страшно соромно за їхню байдужість та байдужість і, щоб хоч трохи загладити свою провину перед нею, вони вирішили їй допомогти. Вони купили всі необхідні ліки для мами Тані, найняли доглядальницю для неї та повністю сплатили її послуги на рік. А після цього їй зголосилися допомогти батьки Микити. Були щасливі всі: і мама Тані, якій згодом стало значно краще, і сама дівчинка, яка дуже раділа за маму та встигала приділяти час собі, а також Микиту, який усі ці роки був таємно закоханий у Таню та дуже переживав за неї.