Катя втомилася від безхребетності чоловіка. А останньою краплею стало те, що він відмовився відвести її на море, бо мав копати картоплю для мами.

– Сергію, ми вже більше року разом, настав час подумати про створення повноцінної родини, – запропонувала Катя. – Але, Катю, ми живемо з батьками, дитина нам поки що не потрібна. До того ж, тобі ще треба закінчити інститут, — міркував Сергій. Незважаючи на її пропозицію переїхати до її рідного міста, де батьки могли б допомогти з роботою та житлом, хлопець не хотів залишати свою родину та рідне місто. Катя все більше засмучувалася з цього приводу. Їй хотілося, щоб Сергій став самостійнішим і перестав залежати від мами. Сергій щомісяця віддавав мамі половину своєї зарплати, яку вони могли б витратити на власну квартиру. Катя зрештою вирішила повернутися

 

до рідного міста після отримання диплому. Вона звільнилася з роботи офіціантки та залишила Сергія, пообіцявши, що просто їде у відпустку. Вона сподівалася, що це змусить його переглянути свій вибір. Дівчина була впевнена у своїй здатності знайти роботу та отримати іпотеку на власний будинок. – Може, нам варто поїхати у відпустку на море, Сергію? Я бачу тільки роботу та навчання, мені потрібен відпочинок, – запропонувала вона. Сергій, однак, відмахнувся від її чергової пропозиції. Він був потрібен мамі для таких справ, як копання картоплі та допомога в побуті, а витрачати гроші на відпустку йому не дуже хотілося… Тоді Катя вирішила поїхати з батьками у відпустку, на що її обранець відреагував різко, звинувативши її в тому, що вони, мовляв, через роботу і так рідко бачаться, а тут ще Катя вирішила поїхати на відпочинок з батьками.

 

Сергій запропонував витратити ці гроші на ремонт будинку. Їхня суперечка загострилася, і Катя вказала на відсутність будь-якої подяки за її фінансовий внесок у їхню родину. Після спекотної перепалки Сергій пішов до мами, залишивши Катю з почуттям образи та недооцінення. – Сергію, ти не бачив Катю? – спитала його мама. – Ні. А куди вона пішла? – Запитав він. – Не знаю. Вона залишила ключі на тумбочці біля входу. – Катю, це не смішно. Повернися додому! – уже через пару хвилин благав Сергій по телефону. – А я не жартую, Сергію. Я їду від тебе. Ти можеш залишитися з мамою, копати їй картоплю та купувати чоботи. Я вмиваю руки! – заявила Катя, поклавши край їх бурхливим відносинам. Ця історія вчить нас вчасно залишати тих людей, які змушують відчувати нас неповноцінними і не дають нам рости і показати весь свій потенціал!