Ігор сидів у своєму кабінеті, занурившись у колекцію марок, коли до нього увірвалася дружина, розлючена Галина. Звиклий до її спалахів, він не звертав на неї уваги, що щоразу розпалювало її гнів. Зрештою Галина заявила, що йде від нього до чоловіка, якого не хоче називати, відзначивши вік та зовнішність Ігоря порівняно з новим коханцем, який явно вигравав. Аякже! Ігор, не кажучи жодного слова, обмірковував серйозність її рішення.
Незабаром зі школи мали повернутися їхні діти. Галина оголосила, що залишає дітей із ним, і пішла, заявивши, що у них із коханцем усе почнеться спочатку, а діти їм завадять. За вечерею діти побіжно згадали, що підозрювали про зраду Галини. Після того, як вони лягли спати, Ігор задумався, як розпався його колись щасливий шлюб. Він познайомився з Галиною, коли йому було 40, а їй 20 років, під час нічної прогулянки з друзями. Всупереч порадам батьків він одружився з нею, вважаючи, що вона знайде щастя в стабільному житті, яке він їй запропонував.
Через місяць життя повернулося у нормальне русло. Ігор навіть знову знайшов кохання з Валентиною, близькою йому за віком жінкою. Але тут з’явилася Галина, яка зажадала, щоб він скасував шлюб із Валентиною, заявивши, що її покинув коханець. Ігор дав їй грошей і рішуче надіслав її подалі. Ігор таки одружився з Валентиною, і вони вирішили будувати спільне життя, не звертаючи уваги на останні відчайдушні спроби Галини зруйнувати їхнє щастя. У результаті Галина повернулася до того життя, яке було в неї до зустрічі з Ігорем – швидкоплинного і безглуздого, а Ігор знайшов любов у жінці, яка цінувала його і відповідала взаємністю на його тепло та турботу.