Ларисі дуже не подобалася нова синова дівчина. Її звали Лізою, всіх навколо вона захоплювала, така мила і добра дівчинка. Але чомусь Лариса взяла собі на думку, що вона не та, за кого себе видає. Насправді, вона просто не хотіла відпускати від себе сина. Адже чоловік від неї втік, не зміг стерпіти її жа хливого характеру. Лариса постійно чимось незадоволена, всіх обговорює та засуджує. Чоловікові набридло це все вислуховувати, він зібрав речі та пішов. Але алі менти чоловік nлатив хороші, тому вона із сином нічого не потребувала.
У сина вистачило сміливості прямо сказати матері, що він не збирається жити з нею все життя і хоче сам будувати свою сім’ю. Лариса спеціально обходила всіх сусідок та знайомих, щоб дізнатися, щось nогане про Лізу, але всі говорили виключно позитивні речі. І ось настала підготовка до весілля. Але в цей момент, коли гості були запрошені, а ресторан замовлено, Лариса терміново зателефонувала до сина: -Приїжджай до лі карні, терміново. У мене серцевий напад. Я розумію, що в тебе на першому місці твоя Ліза, але принеси матері перед смертю паспорт до лі карні. Він з Лізою тут же приїхали до лі карні, а мати каже:
-Ви б скасували весілля, не буду ж я перед вашим святом вмирати … ось видужаю, тоді і зіграєте ваше весілля. -Але мамо, ми вже за все заnлатили, всі гості приготувалися. -Ми перенесемо, ваше здо ров’я важливіше, – перебила нареченого Ліза. Тільки пара почала спускатися сходами, так він згадав, що телефон у мами в палаті забув. Син підійшов до дверей і почув розмову. Його мама говорила комусь телефоном, що план спрацював і син повірив, що їй нібито nогано. Вона має намір зараз перенести весілля, а потім зовсім зробити так, щоб весілля скасувати. Тут у палату увірвався син і сказав: -Весілля буде завтра, мамо. А від тебе я такої зухвалої брехні не чекав.