Моя бабуся виховувала мене сама при живій матері, а коли вона залишила мені свій будинок, це стало причиною свароk і сkандалів з мамою.

Ми з мамою nосварилися, і вона дуже сильно образилася на мене. Все із-за того, що бабуля вирішила залишити квартиру мені і була kатегорично проти того, щоб я ділилася з мамою. Вона вважала, що мама обійшлася зі мною просто жа хливо і не заслужила нічого з її власності. Коли мені було всього 5 років, мого батька не стало. За словами бабусі, він був золотою людиною, а мама не цінувала його, ні до цього, ні після. Навіть після численних розповідей бабусі, я не можу згадати, яким він був. Спогади у мене збереглися лише у вигляді уривок. Недовго мама горювала і через пару років знайшла собі нового кавалера.

Мужик був роботящий, але дуже сильно любив пити. Перші пару місяців їх від носин він був по-справжньому добрий до мене, куnував мені солодощі, грав зі мною і вважав мене рідний доверью. Але після їхнього весілля і його переїзду в наш будинок все кардинально змінилося. Як і сказала, він дуже багато пив. Думаю, не потрібно розповідати, яким неадекватнім людина під дією алкоголю. Він часто кричав на мене з-за незначних косяків, іноді навіть доходило до того, що вітчим піднімав на мене руку. Зазвичай в такі моменти я, стримуючи сльози, йшла у свою кімнату. Мама в свою чергу казала, що я сама вин на, і що я заслужила такий метод виховання. Погостювавши у нас місяць і розібравшись зі всією ситуацією, бабуся прийняла рішення взяти мене під свою опіку.

Мама була не проти, а я взагалі сяяла від щастя. Після цього моменту від мами ні новин, ні слуху. Я її довгий час не бачила, але згадуючи як я з нею жила, чесно, я навіть не хотіла її бачити. Мене виховувала бабуся, за що я їй безмежно вдячна. Прийшла мама тільки у важкий для мене момент, після смерті бабусі. Я вже знайшла собі роботу і була незалежною жінкою, але все одно на душі було важко від втрати рідної людини, і я шукала підтримку у зовнішньому світі. У спадок мені дісталась двушка в центрі міста, де моя бабуся нещодавно зробила ремонт — все заради мого майбутнього. І ось, одного разу в двері моєї квартири з’явилася мама, яка злобно била ногою у двері і кричала, що це квартира повин на була стати її власністю. В будинок я її не пустила, а всі її подальші дзвінки ігнорувала. Думаю, їй цього мало. Не заслужила вона нічого.