Ми з чоловіком сиділи за столом і куштували страви, які я готувала два дні. Наша дочка привела додому свого парубка. Вечір пройшов у напрузі. Кирило майже не розповідав про себе, уникав запитань про батьків, мало їв і постійно перевіряв годинник. Після того, як вони пішли до друзів, ми з Андрієм заговорили про майбутнє дочки. “Не знаю, він мені не подобається”, – сказав Андрій, – “коли я познайомився з твоїми батьками, я зробив усе, щоб справити на них враження. А цей хлопець, він просто не такий. Що Аліна в ньому знайшла?” “Я згодна, Андрію, але вона закохана.
Ми не можемо просто заборонити їй зустрічатися з ним. Вона може розсердитися, перестати з нами спілкуватися. Ти готовий до цього?” “Ні, не готовий”, – зізнався Андрій. “Тоді ми маємо поважати її вибір”. Ми зітхнули, сподіваючись, що Аліна зрозуміє, з ким хоче зв’язати своє життя. Але за два місяці вони одружилися. Весілля було невеликим, тільки близькі родичі. Під час урочистостей батьки Кирила трималися відсторонено, обговорюючи рахунки. За все платили ми. Невдовзі виникла й інша проблема: їм не було де жити. Аліна жила з нами, Кирило – з батьками.
Батьки Кирила не могли їх прийняти через площу. З безвиході ми дозволили їм жити з нами у нашій двокімнатній квартирі. Жити разом було тяжко. Я спитала Аліну, чому Кирило не влаштувався на роботу. “Мамо, він же навчається! Якщо він працюватиме, то не зможе закінчити дисертацію”, – сказала вона. Я не могла збагнути. Аліна працювала на півставки, а Кирило навіть не намагався. Почалися конфлікти. Кирило скаржився на те, що Андрій гучно дивиться телевізор, а я рано прокидаюся, щоб приготувати їжу. Кирило хотів, щоб ми з’їхали з нашого будинку! Ми були в жаху.
Наша дочка також хотіла, щоб ми поїхали. Ми вирішили, що їм час дорослішати. За вечерею ми оголосили: “Ми починаємо ремонт. Вам доведеться на якийсь час поїхати. Ми знаємо, що Кирило вчиться, але ми вже все вирішили”. Це було жорстко, але потрібно. Аліна втомилася б працювати на двох роботах, щоб сплатити квартиру та рахунки. Зрештою, вона вимагала б від Кирила участі. Він зосередився б на своїй дисертації, що призвело б до ще більшої напруги. Ми сподівалися, що Аліна повернеться до нас одна. Ми з нетерпінням чекали на цей день.