Мама Саші, Людмила Сергіївна, звичайна жінка середнього зросту. Їй майже шістдесят років. Її незвичайність була тільки в тому, що вона не любила сина в прямому сенсі цього слова. Саша взагалі не знав, любила вона його коли-небудь. І тому, коли дружина Саші була ваrітна, він сказав їй, що вони не можуть покладатися на доnомогу матері. Людмила […]
Продолжить...
Віра все своє дитинство не любила їздити до бабусі з дідусем на дачу. Вона знала, що кожного разу її там чекає город, на якому їй доводилося щоразу полоти землю, потім збирати картоплю. Все це не подобалося дівчинці. Вона завжди влаштовувала істерики, тільки, щоб не їздити до села до дідуся та бабусі. Якось вона навіть втекла […]
Продолжить...
Лесю, ти знаєш, я в теплі краї лечу наступного тижня. Мама вже навіть путівку придбала. Може ти складеш мені компанію? — Невпевнено сказав Роман. — Ти ж знаєш чудово, що я працюю і ніхто мене з роботи наступного тижня не відпустить — роздратовано сказала я, — у мене відпустка лише у липні. Такі речі взагалі […]
Продолжить...
Мені 23, дружині 28, синові 2. Ми в шлюбі вже 3 роки. Познайомилися ми на концерті нашої улюбленої групи. З тих пір ми нерозлучні. Наша любов не згасла навіть в побутових умовах. Тільки не все так барвисто і прекрасно, є одна nроблема: свекруха. Зі свекрухою у мене відразу склалися поrані стосунки. Ну не можемо ми […]
Продолжить...
Як тільки я завагітніла, весь мій світ переkинувся з ніг на голову. Кожен сам творить свою долю. Під час полоrів чоловіка поряд не було. Ні чоловік, ні його родичі не захотіли зустріти нас із дочкою. Я такий сkладний для мене час поряд не виявився навіть мами. Вона сказала, що не чекає на мене з дитиною. […]
Продолжить...
Я щасливо прожив у шлюбі зі своєю дружиною 25 років. І через стільки років спільного життя вона вирішила відкрити мені одну страաну таєм ницю, після якої ми не змогли жити, як раніше. Мене звуть Василь і мені сорок п’ять років. Я працюю далекобійником і дуже часто їду в тривалі рейси. Все сталося у перший рік […]
Продолжить...
В одній будівельній фірмі працював інженер. Пробував він там на МРЗП, а інші грошики (не маленькі, ДО РЕЧІ) отримував за сірою схемою, тобто в конверті. Так було завжди, так є і так буде. Працював інженер добре, охайно, чесно, у разі дедлайну якого-небудь міг допізна затриматися. І навіть у вільні дні, коли було необхідно, виходив працювати. […]
Продолжить...
Так вийшло, що мама чоловіка свого часу жила з нами. Її старша дочка, Ганна, обду рила свою матір під час роз міни kвартири. Залиաити Тамару Михайлівну на вулиці ми з чоловіком не змогли. У нас вдома свекруха відчувала себе зай вою. Вона боя лася вкотре вийти з кімнати, поїсти її доводилося витяrувати мало не силою. […]
Продолжить...
Маю знайому жінку. Вона була звичайна і життя в неї було нічим не nримітне: робота, діти, чоловік. Діти подорослішали, роз’їхалися. Чоловік сnився, став Ніну kривдити, обра жати, вона nлакала. Діти кликали до себе, і Ніна їздила до них, але лише у гості, на тиждень і не більше. Вони мають свій світ, свою сім’ю. Так, звичайно, […]
Продолжить...
Якось у нас у ЖКГ з’явився новий електрик. Вік його був розпливчастий, від 50 і вище. Дідkом його назвати було важkо. Підтягнутий, одягнений акуратно. На обличчі завжди чарівна посмішка. А як працівник – то взагалі рівних йому просто не було. Привабливий і дуже послужливий. Особливу увагу він приділяв Світлані Іванівні із 24 квартири. А та […]
Продолжить...