Марія була стpaшною, зарозумілою і грубою дівчиною. Її ніхто не любив, навіть власні батьки. Так як вона була самою несимпатичною дівчиною в селі, то на неї ніхто не звертав увагу, всі тільки глузували над нею. В один прекрасний день, найкрасивіший хлопець села Ваня з нею заговорив: — Маша, Привіт. Мені ніяково говорити, але, коли я дивлюся на тебе, моє серце починає битися сильніше. У Марії загорілися очі, вона не могла повірити, що така замyxришку як вона, могла привернути увагу такого красивого молодика. Вони стали зустрічатися. Він присвячував їй пісні, вона не могла натішитися своєму жіночому щастю. Але всьому хорошому приходить кінець.
Марія завагiтніла. Вона розповіла про це Вані, а він лише розсміявся їй в обличчя. — Ти що думала, дypoчка? Що я буду з такою нечупарою як ти? На твою думку, такий хлопець як я зв’яже життя з такою як ти? Так, ніколи в житті. Мені все одно на тебе і на твого спинoгpиза. Я грав твоїми жалюгідними почуттями. Насправді, я посперечався на тебе. Пацани говорили, що ти пристойна, але я то відчував, що це не так. ДО РЕЧІ, можеш мене привітати, я виграв суперечку. Марія розплакалася і втекла додому. Вона все розповіла батькам, але їм було наплювати на біду дочки. Незабаром всі сусіди дізналися, що Марія завагiтнiла.
Її стали гнoбити сильніше. На неї показували пальцем і пускали репліки. — Вагiтне Чудовисько, залетіла незрозуміло від кого. — Бідні батьки, виховали на свою голову. — Краще б вона нaклaла на себе руки. Марії довелося покинути рідне село, вона поїхала на заробітки. За дитиною стежити не встигала, і тому вона вирішила помститися Вані. Марія вночі приїхала в село, залишила дитину на ганку біля будинку Вані. Більше про Марію ніхто не чув, вона начебто зникла. Ваня звернувся в поліцію, але навіть там йому не змогли допомогти. Він не хотів залишати дитину, тому що він був такий же стpaшний як його мати. Але його батьки полюбили онука і вирішили виховувати його самі.