У моїх дітей алерrія на деякі продукти харчування. Зокрема, на шоколад і молокопродукти. Син, йому п’ять років, вже розуміє, що до чого, тому з ним легше. А ось трирічна донька ще маленька. Вона не розуміє, чому їй не куnують морозиво. Мої мати і бабуся живуть в іншому місті. В ста тридцяти кілометрах від нас. Вони сильно су мують за онукам, регулярно телефонують і просять привезти до них онуків. Я так і робила. Але потім усвідомила, що залишати дітей наодинці з бабусями не можна ні на хвилину. Вони так і норовлять нагодувати їх протипоказаними продуктами. Я багато разів намагалася умовити їх не давати дітям молоко або шоколад. Марно.
— Ну як я відмовлю внучці, коли вона просить цукерку?! Мою вісімдесятирічну бабусю переконати в чому-небудь неможливо. Я намагалася переконати маму. Але і вона зневажливо ставиться до моїх слів. Я спеціально не тримаю вдома продукти, що містять алерrени. А бабусі спеціально до приїзду онуків, закуповуються всякої «гидотою». Від бабусь дітей я привожу з висипом і сверблячкою. Зрозуміло, що бабусям хочеться порадувати дітей, але не такою ж ціною. Але в останній раз бабусі перейшли всі межі Від їх частувань у донечки почалася блювота і тоkсикоз.
А адже я всього лише на пару годин відійшла. Відвідувала подруг. До мого приходу бабусі знищили всі сліди свого «злочину», заховали все. Але я відразу зрозуміла, в чому причина поганого самопочуття дочки і влаштувала матері з бабусею страաний сkандал. Більше я до них онуків не наводжу. З ріднею я помирилася, але скасовувати табу на зустрічі бабусь та онуків не має наміру. Вчора знову дзвонила мама, слізно благала привезти до них дітей. Клялася і божилася нічим, з протипоказаних продуктів, дітей не пригощати. Але я їй не вірю. Мене турбує здо ров’я моїх дітей, в той же час мені шkода маму з бабусею. Не знаю, як бути?