Сусіди у бабусі Наді були, м’яко кажучи, не порядні люди. Раніше у сусідній квартирі жила її подруга, але вона вже померла. А зараз навколо бабусі Наді залишилися одні зухвалі хулігани. Бабуся Надя з самого дитинства боїться собак, навіть найменших. А тут сусіди завели у себе величезного породистого пса, який постійно гарчить. Щоразу, коли бабуся Надя повертається з магазину, сусіди спеціально випускають гуляти свого пса.
Якось на східцях пес так сильно злякала бабусю, що та аж за серце схопилася: – Ви б хоч за своїм псом стежили, він же загризти може. – Досить бурчати, стара. Не треба вдавати, що тобі погано, ще й на пса намовляти. У магазині діти сусідів вирішили провчити бабусю Надю за те, що вона не любить їхню собаку. Вони підсунули їй у кошик напіввідкрите варення. Коли бабуся Надя викладала продукти на касу, то кришка від варення сковзнула і весь вміст пирснув на хліб. Довелося бабусі Наді платити за варення, яке вона не брала, та ще й прати брудний одяг.
Якось до бабусі Наді приїхав онук. Він рідко був у цих краях, багато працював у столиці. Увечері він почув, як у сусідів дуже голосно лунає музика. – Що за галас у вас тут? – А так завжди, я вже звикла, навіть засинаю під цей шум. Онук спочатку ввічливо попросив сусідів зменшити музику. Але ті були нетверезі , тож наговорили онукові образливих слів. Але той не став терпіти, викликав поліцію разом із підкріпленням. Так перелякав сусідів, що тепер ті з повагою і острахом дивляться на бабусю Надю, завжди вітаються, навіть двері до під’їзду відчиняють.