Мій чоловік завжди вирізнявся добрим характером і постійно допомагав своїм рідним. Але те, що він зробив із нашими заощадженнями на квартиру, було за межею мого розуміння.

Я завжди вважала, що турбота про батьків дуже важлива, але вона не повинна шкодити власній родині. Мій чоловік Олег, схильний до надмірної щедрості до інших, часто на шкоду нашій сім’ї, був тому яскравим прикладом. Його бажання допомогти всім, навіть тим, кого він ледве знав, часто призводило до того, що він пропонував тим чи іншим людям допомогу чи гроші, не зважаючи на потреби нашої родини. Ми одружені вже 14 років, у нас двоє синів – 12 і 8 років, живемо у двокімнатній квартирі, що дісталася у спадок від моїх батьків. Ми мріяли про розширення житлоплощі, думали про те, щоб продати наше нинішнє житло та купити більш просторе або навіть збудувати будинок.

 

Однак, перш ніж йти на такий крок, ми вирішили спочатку накопичити грошей. Родина Олега складалася з його мами та сестри Олени, якій, здавалося, вічно не щастило. Розлучена мати-одиначка, Олена не справила на мене позитивного враження. Мати Олега жила у застарілій квартирі, і Олег, відчуваючи провину за відносно кращі житлові умови, запропонував купити їй нове житло на наші заощадження. З небажанням, я погодилася, розсудивши, що ця квартира так і так з часом дістанеться нашим синам. Ми знайшли невелику, але затишну двокімнатну квартиру у нормальному районі міста. У ній був потрібний ремонт, який ми могли собі дозволити.

 

Однак, на мій жах, Олег оформив нову квартиру виключно на ім’я своєї матері. Не дивно, що незабаром вона заговорила про те, щоб подарувати її Олені та її дочці, мотивуючи це тим, що вони піклуватимуться про неї і, отже, заслуговують на цю квартиру. Я почувала себе обдуреною і засмученою тим, що наші гроші, зароблені важкою працею, йдуть від нас. Незважаючи на те, що я намагалася сперечатися зі свекрухою та благати Олега втрутитися, він залишався безконфліктним, мовляв: “Що зроблено, те зроблено”.

 

 

Реакція свекрухи на мої заперечення лише посилила мої страждання, оскільки вона, схоже, не оцінила нашу жертву і більше турбувалася про дочку, яка ніколи не робила жодного фінансового внеску до її життя. Тепер, коли Олена планує переїхати до своєї матері, я запитую себе: як зробити так, щоб наші інвестиції принесли користь нашим дітям, як і було задумано спочатку?