З самого дитинства Лізу батьки надто балували. Вона була молодшою, довгоочікуваною дитиною, тому їй все дозволяли. Я старше Лізи на сім років, батьки мене виховували зовсім по-іншому. У мене були обов’язки по дому, мене лая ли за поrані оцінки. А Ліза ніколи нічого не робила, але отримувала все, що хотіла. Вона поrано вчилася в школі, відрізнялася вітряним характером і егоїстичністю. Ви думаєте вона цінувала те, що батьки для неї робили? Ні, вона вимагала з часом тільки більше. Якщо хтось смів їй в чомусь відмовити, це провокувало істериkи і сль ози. Після школи я переїхала в столицю і вступила до університету. Після цього з сім’єю спілкувалася на відстані. Мені було так просто спокійніше. Після університету я знайшла хорошу роботу, там же познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Після року стосунків ми офіційно зареєстрували шлюб, а потім взяли квартиру в іпотеку. Тут настав і час Лізи поступати в університет.
Вона вирішила не відставати від мене і вибрала столичний ВУЗ. На відміну від мене вона не вступила на бюджет, тому батькам довелося платити. Жити в гуртожитку Ліза не збиралася, не царська це справа, тому попросилася до мене. Я не дуже була цій затії рада, але все-таки погодилася.
Не чужа ж все-таки людина. Але з самого початку все пішло не так. Ліза не звикла робити що-небудь по дому, тому навіть посуд за собою не мила. Я стала нянькою для вісімнадцятирічної кобилиці. Не кажу вже про те, що харчувалася вона повністю за наш рахунок. Вона не просто не прибирала за собою, але і спеціально розкидала речі. Але це все дрібниці в порівнянні з тим, що сталося далі. Я стала помічати, що Ліза надто люб’язна з моїм чоловіком. Спочатку мені здавалося, що це моя параноя.
Але одного разу я зайшла в будинок і відразу почула голос сестри: -Вадиме, чим я гірше Наді? Чому з нею ти спиш, а зі мною відмовляєшся? Я ж гарніше! — в голосі лунали істеричні нотки. Це було настільки несподівано, що я просто стояла і не могла поворухнутися. Інформація по-трохи доходила до мене. Я просто не вірила своїм вухам. А потім я взяла перше, що попалося під руку, а це виявилася парасолька, і пішла розбиратися.
А у вітальні Ліза в червоній білизні без будь-якого іншого одягу намагається чіплятися до мого чоловіка. Я на емоціях шльопнула її пару раз парасолькою, а потім так само у цій білизні виrнала з квартири. Не знаю, що було далі. Батьки мені зателефонували з претензіями, але я не відчуваю за собою провини. Я її прийняла в своєму будинку, терпіла її свинство, а вона вирішила у мене увести чоловіка!